Поради батькам
щодо відвідування школи
У батьків із школою стосунки нерідко бувають складні... За одинадцять років багато з них так і не можуть переступити через страх відвідування батьківських зборів, "індивідуальних консультацій", на які періодично запрошують вчителі. Але будь-хто з батьків розуміє: роз'єднаність із школою викликає непривабливі наслідки для обох сторін, не кажучи про дитину, яка, як і в давні часи, залишається яблуком розбрату двох соціальних інститутів – сім'ї та школи.
Не вимагайте від школи більше, ніж вона може дати. Школа – це частина життя дитини. У першокласників – більша, у випускників – менша. Потурбуйтеся про те, щоб ваша дитина жила цікавим життям і в школі і поза школою, тоді можливі шкільні поразки і невдачі не будуть настільки руйнівними для її особистості.
Учителі, як і всі інші люди, різні. Не узагальнюйте і не переносьте своє невдоволення на весь колектив школи. Напевне, серед педагогів знайдуться ті, з ким ви можете знайти спільну мову та розуміння.
При виникненні неприємної ситуації, пов'язаної з вашою дитиною, пам'ятайте, будь ласка, що ви – єдина людина, здатна надати їй моральну підтримку при загальному "розборі". Ваше завдання в школі – прояснити становище, а от усі "заходи" краще застосовувати вдома після ретельного спільного обговорення із сином чи донькою.
Спробуйте зрозуміти особливості поведінки вашої дитини в класі (школі), не кваптеся робити поспішні висновки, не зрозумівши справжньої причини саме такої поведінки дитини.
Намагайтеся регулярно приходити на батьківські збори.
На самих зборах піднімайте питання загального характеру, важливі для всіх. Усі проблеми, пов'язані саме з вашою дитиною, доцільно розглянути в індивідуальній розмові з учителем. Однак, краще для такої розмови вибрати спеціальний час, оскільки після загальних зборів повноцінна розмова може не відбутися, певні нюанси залишаться нез'ясованими.
Подумайте, чим саме ви можете допомогти школі чи конкретному вчителеві. Може статися, що ви володієте якоюсь корисною для школи інформацією чи можете надати консультації, пов'язані з вашою професійною діяльністю або здатні допомогти школі у тиражуванні навчальних матеріалів, забезпеченні комп'ютерними програмами тощо.
Ваша активна участь у житті школи сприятиме позитивному впливові не тільки на вашу дитину, але й на весь освітній простір, в якому вона знаходиться.
І останнє. Для того, щоб навчити дитину дотримуватися соціальних норм, батьки повинні не тільки розповідати про них людині, котра дорослішає, але й демонструвати це на практиці. Подумайте, будь ласка, якими бачить дитина ваші ділові та особисті стосунки з учителями? Чи згодні ви, щоб ваші син чи донька будували свої взаємостосунки з людьми, користуючись саме вашим прикладом? Якщо так – вас можна тільки привітати. Якщо ні – ви маєте час, щоб щось змінити.
1. Повірте в неповторність своєї дитини, у те, що вона - єдина, унікальна, не схожа на жодну іншу і не є вашою точною копією. Тому не варто вимагати від неї реалізації заданої вами життєвої програми і досягнення поставленої вами мети. Дайте їй право прожити власне життя.
2. Дозвольте дитині бути собою, зі своїми вадами, вразливими місцями та чеснотами. Приймайте її такою, якою вона є. Підкреслюйте її сильні властивості.
3. Не соромтеся виявляти свою любов до дитини, дайте їй зрозуміти, що любитимете її за будь-яких обставин.
4. Не бійтеся «залюбити» своє маля: саджайте його собі на коліна, дивіться йому в очі, обіймайте та цілуйте, коли воно того бажає.
5. Обираючи знаряддя виховного впливу, удавайтеся здебільшого до ласки та заохочення, а не до покарання та осуду.
6. Намагайтеся, щоб ваша любов не перетворилася на вседозволеність та бездоглядність. Встановіть чіткі межі дозволеного (бажано, щоб заборон було небагато - лише найголовніші) і дозвольте дитині вільно діяти в цих межах. Не ухильно дотримуйтесь встановлених вами заборон і дозволів.
7. Ніколи не давайте дитині особистих негативних оцінкових суджень: «ти поганий», «ти брехливий», «ти злий». Оцінювати треба лише вчинок. Треба казати: «Твій вчинок поганий, але ж ти хороший і розумний хлопчик (дівчинка) і надалі не повинен так робити».
8. Намагайтеся впливати на дитину проханням - це найефективніший спосіб давати їй інструкції. Якщо прохання не виконується, треба переконатись, що воно відповідає вікові й можливостям дитини. Лише тоді можна вдаватися до прямих інструкцій, наказів, що буде досить ефективним для дитини, яка звикла реагувати на прохання батьків. І тільки в разі відвертого непослуху батьки можуть думати про покарання. Цілком зрозуміло, що воно має відповідати вчинку, а дитина має розуміти, за що її покарали. Батьки самі вирішують, як покарати, але майте на увазі, що фізичне покарання - найтяжчий за своїми наслідками засіб покарання. Дитина повинна боятися не покарання, а того, що вона може прикро вразити вас. Покараний - вибачений. Сторінку перегорнуто. Про старі гріхи жодного слова! Покарання не повинно сприйматися дитиною як перевага вашої сили над її слабкістю, як приниження.
9. Не забувайте, що шлях до дитячого серця пролягає через гру. Саме у процесі гри ви зможете передати необхідні навички, знання, поняття, про життєві правила та цінності, зможете краще зрозуміти одне одного.
10. Частіше розмовляйте з дитиною, пояснюйте їй незрозумілі явища, ситуації, суть заборон та обмежень. Допоможіть їй навчитися висловлювати свої бажання, почуття та переживання, тлумачити поведінку свою та інших людей.
11. Нехай не буде жодного дня без прочитаної разом книжки (день варто закінчувати читанням доброї, розумної книжки).
12. Розмовляйте з дитиною, розвивайте її мовлення. Щодня цікавтесь її справами, проблемами, переживаннями, досягненнями.
13. Дозволяйте дитині малювати, розфарбовувати, вирізати, наклеювати, ліпити, працювати з конструктором. Заохочуйте її до цього, створюйте умови.
14. Відвідуйте разом театри, музеї (спершу достатньо одного залу, щоб запобігати втомі, а згодом поступово, за кілька разів, слід оглянути всю експозицію), організовуйте сімейні екскурсії, знайомлячи дитину з населеним пунктом де ви мешкаєте.
15. Привчайте дітей до самообслуговування, формуйте трудові навички та любов до праці (підтримуйте ініціативу й бажання допомагати вам). Психологи радять розглядати виховання не як однобічну спрямованість впливів, а як двосторонній процес, де дитина - не лише об'єкт цих впливів, а й активний учасник, суб'єкт виховання. Це можливо, коли стосунки між дорослими і дітьми в сім'ї формуються на засадах особистісної рівності, довіри, взаєморозуміння, визнання права кожного на свою точку зору в різних життєвих ситуаціях. Навіть коли йдеться про 6 - 7-річного малюка, треба пам'ятати: перед вами не просто маленький хлопчик чи дівчинка, а особистість з унікальним внутрішнім світом, з тільки їй притаманними індивідуальними відмінностями. Знання та врахування цих відмінностей - неодмінна складова успішного виховання. Батьки мають бути пильними й дуже чутливими до реакцій, слів, вчинків своїх дітей. Дуже часто син чи донька в непрямій формі сигналізують дорослим про їхні ж помилки та прорахунки. Здатність почути, зрозуміти дитину - своєрідний місток між батьками та дітьми.
1. Ти зараз на правильному шляху.
2. Пречудово.
3. У тебе це вийшло.
4. Правильно.
5. Це добре!
6. Супер!
7. Я пишаюся тим, як ти себе вів.
8. Ти робиш це дуже добре.
9. Це набагато краще.
10. Гарна робота.
11. Я щаслива побачити твою роботу.
12. Ти робиш гарну справу.
13. Ти близький до істини!
14. Мої вітання!
15. Це те, що треба!
16. Я знала, що ти можеш це зробити.
17. Зараз ти це зрозумів.
18. Нарешті!
19. Ти швидко вчишся!
20. Працюючи так само, ти досягнеш багато чого.
21. Ти розумничка!
22. Я не зуміла б зробити краще!
23. Це правильний шлях.
24. З кожним днем у тебе виходить краще.
25. Ти й справді молодець.
26. Це вірний спосіб
27. Ти не гаяв часу.
28. Так тримати.
29. Надзвичайно!
30. Прекрасно!
31. Це найкраще!
32. Остаточно вірно.
33. Сенсаційно!
34. Тепер тебе нічого не зупинить.
35. Відмінно!
36. Це була першокласна робота
37. Чудово!
38. Ще краще
39. Ти попрацював на славу
40. Ти досягнеш успіху!
41. Це видатний винахід.
42. Фантастика!
43. Здорово!
44. Це чудова робота.
45. Ти робиш це вправно!
46. Як ти багато зробив!
47. Розумник!
48. Ти дійсно мені допоміг.
49. Прегарно!
50. Вітаю!
51. Ти маєш рацію!
52. Тримати так!
53. Ти зробив це вчасно!
54. Мені подобається хід твоїх думок.
55. Я пишаюся тобою.
56. Дуже приємно вчити таку розумну дитину.
57. Велика тобі подяка.
58. Я ніколи не бачила нічого кращого.
59. Твоя робота принесла мені багато радості.
60. Молодчина!
61. Ол-райт – повний порядок!
62. Серйозний прорив!
63. Ось цього я ще не бачила.
64. Ти сьогодні неперевершений!
65. Це вже успіх!
66. Це твоя перемога!
67. Тепер ти відчуваєш свої можливості.
68. Ти справжній майстер.
69. Щиросердно рада за тебе.
70. Не можу виразити своє захоплення.
71. Грандіозно!
72. Я вірю в тебе, у тебе завжди виходитиме не гірше.