Золоті правила класного керівника
        1. Бути особистістю, до якої діти тягнутимуться.
2. Вчитель повинен викликати любов і повагу дітей до себе. А це можливо, коли він сам любить, поважає та піклується про кожну дитину, й у стосунках з нею чесний і відвертий.
3. У вчителя не має бути "любимчиків", тоді дитина прислухатиметься до порад такого вчителя, виконуватиме його прохання, ділитиметься з ним найсокровеннішим.
4. Учитель має бути веселим, жартами підтримувати і заохочувати позитивне. Це наближає його до дітей і зберігає його серце та нерви у порядку.
5. Вчитель повинен правильно використовувати свій час, щоб поповнювати запас енергії завдяки природі, мистецтву.
6. Вчителю слід завжди бути доброзичливим. Немає в дитині нічого такого, що вимагало б жорстокості. Зло перемагають добром, любов'ю. Вчитель повинен бажати дитині лише добра, виховувати в неї добро своїми власними вчинками, і вона відповість тим самим.
7. Учителю варто читати більше наукової літератури. З такою людиною дітям завжди цікаво.
8. Завдання вчителя, як особистості: "знайди себе в собі", підкори себе собі, оволодіти собою і допомогти дітям зробити те саме.
9. Учитель повинен володіти мистецтвом індивідуальних бесід з дитиною, вміти вислухати її, підтримати в ній вогник самоповаги.
10. Класний керівник має створити доброзичливий учнівський колектив, в якому кожна дитина пам'ятає, що поруч з нею людина, з інтересами якої треба рахуватися. 
11. Педагог має бути річкою, в якій зливається гаряче серце й холодний розум, не допускати поспішних, непродуманих рішень, не залежати від настрою.
12. Вчителю слід дорожити довір'ям дитини, любити її, захищати, поважати її почуття. Тоді між учителем і дітьми складатимуться доброзичливі, щирі стосунки.
Педагог повинен берегти найвище благо: людську гордість, недоторканість особистості, гідність дитини. Вчителю необхідно виховувати у дітей самодисципліну, боротися з лінощами. Разом з батьками слід добиватися того, щоб дитина сама себе обслуговувала. Діти повинні розуміти, що навчання у школі - це їхня найважливіша робота.
 
 
Циклограма роботи класного керівника
 Щоденно:
    • З'ясування причин відсутності учнів на заняттях, фіксація пропусків у класнол журналі.
    • Бесіди з учнями, що запізнюються.
    • Організація чергування в класі.
    • Індивідуальна робота з учнями.
    • Контроль зовнішнього вигляду школярів.
    • Організація харчування дітей.
 Щотижня:
    • Проведення виховної години.
    • Перевірка щоденників.
    • Проведення заходів у класі за планом роботи.
    • Проведення бесіди з безпеки життєдіяльності.
    • Робота з активом класу, організація діяльності органів учнівського самоврядування.
    • Контроль за виконанням доручень.
    • Організація прибирання пришкільної території.
    • Робота з батьками.
    • Робота з учителями, що працюють у класі.
    • Зустріч зі шкільним лікарем (медсестрою), отримання довідок про хворобі
Щомісяця:
    • Проведення класних зборів.
    • Організація чергування класу по школі.
    • Відвідування уроків учителів-предметників у своєму класі.
    • Тестування та анкетування учнів з метою вивчення їхніх індивідуальних особливостей та аналізу розвитку учнівського колективу.
    • Контроль за станом підручників.
    • Зустрічі з батьківським активом.
    • Відвідування учнів удома.
    • Оформлення класного журналу за підсумками семестру, складання звіту.
    • Заповнення табелів успішності та видавання їх учням.
    • Проведення батьківських зборів.
    • Участь у роботі семінару, методичного об'єднання класних керівників.
    • Аналіз виконання плану роботи, корекція плану виховної роботи.
    • Складання плану роботи на канікули.
 Один раз на рік:
    • Аналіз та складання плану виховної роботи.
    • Проведення відкритого виховного заходу.
    • Оформлення особових справ учнів.
    • Статистичні відомості про клас (на 5 вересня).
    • Робота з підручниками (видача на початку навчального року та здавання в бібліотеку наприкінці року).
    • Написання характеристик (за необхідністю).
 
Орієнтовна схема вивчення учня
 
Анкетні відомості:
1. Прізвище, ім'я, по батькові учня, його вік, школа, клас.
2. Адреса учня, місце праці і посада батьків.
3. Склад сім'ї, її культурний та освітній рівень, умови проживання.
4. Стан здоров'я учня.
Умови сімейного виховання:
1. Морально-психологічний клімат сім'ї: взаємини у сім'ї (відкритість, замкненість), ставлення батьків та інших членів родини до учня, погляди батьків на виховання.
2. Становище учня в сім'ї: режим дня і дозвілля, контроль за його поведінкою з боку батьків, участь в обговоренні сімейних проблем.
3. Традиції сімейного виховання: допомога батькам, іншим членам сім'ї; наявність, постійних домашніх обов'язків; спільні свята; риси характеру, які проявляє учень в сім'ї (слухняність, вередливість, ледарство, працелюбність, покірність, впертість тощо). Стиль сімейних стосунків: авторитарний, демократичний, ліберальний, байдужий (нейтральний).
4. Організація навчальної діяльності школяра: створення умов для занять (своя кімната, навчальний куточок), допомога батьків під час вивчення уроків і контроль якості їхнього виконання, наявність додаткової навчальної літератури, персонального комп'ютера.
5. Організація дозвілля школяра: створення умов для відпочинку, проведення часу з друзями, наявність домашньої бібліотеки; вплив батьків на вибір книг для читання, телепрограм і кінофільмів для перегляду; вибір друзів, гуртків і секцій; контроль за часом і місцем проведення дозвілля.
 Навчання та поведінка учня у класі:
1. Успішність: загальний рівень успішності класу, рівень успішності учня з окремих предметів, тенденції її зміни, вибірковість у вивченні предметів.
2. Ставлення до навчання: мотивація ставлення до окремих предметів, усвідомленість ставлення до навчання, ставлення до уроків, спізнення на уроки, увага змісту навчання на уроках; систематичність виконання домашніх завдань, ставлення до успіхів і невдач своїх однокласників у навчанні.
3. Рівень дисципліни: обізнаність з правилами поведінки учнів та їхнє виконання, наявність навичок культурної поведінки, організованість учня на уроках і поза ними, ввічливість, акуратність, чемність, повага до старших і менших, взаєморозуміння і повага у взаєминах з учителями і ровесниками.
4. Пізнавальна діяльність: особливості сприймання, спостережливість; особливості пам'яті, її типи; характеристика уваги (стійкість, довільність, зосередженість, співвідношення відтворюючої і творчої уваги); ступінь розвитку образного та абстрактного мислення, рівень розвитку логічного мислення; послідовність у викладенні власних думок, уміння міркувати і робити висновки, самостійність у висновках; ступінь розвитку усної і письмової мови.