2. Вчитель повинен викликати любов і повагу дітей до себе. А це можливо, коли він сам любить, поважає та піклується про кожну дитину, й у стосунках з нею чесний і відвертий.

3. У вчителя не має бути "любимчиків", тоді дитина прислухатиметься до порад такого вчителя, виконуватиме його прохання, ділитиметься з ним найсокровеннішим.

4. Учитель має бути веселим, жартами підтримувати і заохочувати позитивне. Це наближає його до дітей і зберігає його серце та нерви у порядку.

5. Вчитель повинен правильно використовувати свій час, щоб поповнювати запас енергії завдяки природі, мистецтву.

6. Вчителю слід завжди бути доброзичливим. Немає в дитині нічого такого, що вимагало б жорстокості. Зло перемагають добром, любов'ю. Вчитель повинен бажати дитині лише добра, виховувати в неї добро своїми власними вчинками, і вона відповість тим самим.

7. Учителю варто читати більше наукової літератури. З такою людиною дітям завжди цікаво.

8. Завдання вчителя, як особистості: "знайди себе в собі", підкори себе собі, оволодіти собою і допомогти дітям зробити те саме.

9. Учитель повинен володіти мистецтвом індивідуальних бесід з дитиною, вміти вислухати її, підтримати в ній вогник самоповаги.

10. Класний керівник має створити доброзичливий учнівський колектив, в якому кожна дитина пам'ятає, що поруч з нею людина, з інтересами якої треба рахуватися. 

11. Педагог має бути річкою, в якій зливається гаряче серце й холодний розум, не допускати поспішних, непродуманих рішень, не залежати від настрою.

12. Вчителю слід дорожити довір'ям дитини, любити її, захищати, поважати її почуття. Тоді між учителем і дітьми складатимуться доброзичливі, щирі стосунки.

Педагог повинен берегти найвище благо: людську гордість, недоторканість особистості, гідність дитини. Вчителю необхідно виховувати у дітей самодисципліну, боротися з лінощами. Разом з батьками слід добиватися того, щоб дитина сама себе обслуговувала. Діти повинні розуміти, що навчання у школі - це їхня найважливіша робота.

• • З'ясування причин відсутності учнів на заняттях, фіксація пропусків у класнол журналі.
  • Бесіди з учнями, що запізнюються.
  • Організація чергування в класі.
  • Індивідуальна робота з учнями.
  • Контроль зовнішнього вигляду школярів.
  • Організація харчування дітей.

• • Проведення виховної години.
  • Перевірка щоденників.
  • Проведення заходів у класі за планом роботи.
  • Проведення бесіди з безпеки життєдіяльності.
  • Робота з активом класу, організація діяльності органів учнівського самоврядування.
  • Контроль за виконанням доручень.
  • Організація прибирання пришкільної території.
  • Робота з батьками.
  • Робота з учителями, що працюють у класі.
  • Зустріч зі шкільним лікарем (медсестрою), отримання довідок про хворобі

• • Проведення класних зборів.
  • Організація чергування класу по школі.
  • Відвідування уроків учителів-предметників у своєму класі.
  • Тестування та анкетування учнів з метою вивчення їхніх індивідуальних особливостей та аналізу розвитку учнівського колективу.
  • Контроль за станом підручників.
  • Зустрічі з батьківським активом.
  • Відвідування учнів удома.
  • Оформлення класного журналу за підсумками семестру, складання звіту.
  • Заповнення табелів успішності та видавання їх учням.
  • Проведення батьківських зборів.
  • Участь у роботі семінару, методичного об'єднання класних керівників.
  • Аналіз виконання плану роботи, корекція плану виховної роботи.
  • Складання плану роботи на канікули.

• • Аналіз та складання плану виховної роботи.
  • Проведення відкритого виховного заходу.
  • Оформлення особових справ учнів.
  • Статистичні відомості про клас (на 5 вересня).
  • Робота з підручниками (видача на початку навчального року та здавання в бібліотеку наприкінці року).
  • Написання характеристик (за необхідністю).

 

1. Прізвище, ім'я, по батькові учня, його вік, школа, клас.

2. Адреса учня, місце праці і посада батьків.

3. Склад сім'ї, її культурний та освітній рівень, умови проживання.

4. Стан здоров'я учня.

1. Морально-психологічний клімат сім'ї: взаємини у сім'ї (відкритість, замкненість), ставлення батьків та інших членів родини до учня, погляди батьків на виховання.

2. Становище учня в сім'ї: режим дня і дозвілля, контроль за його поведінкою з боку батьків, участь в обговоренні сімейних проблем.

3. Традиції сімейного виховання: допомога батькам, іншим членам сім'ї; наявність, постійних домашніх обов'язків; спільні свята; риси характеру, які проявляє учень в сім'ї (слухняність, вередливість, ледарство, працелюбність, покірність, впертість тощо). Стиль сімейних стосунків: авторитарний, демократичний, ліберальний, байдужий (нейтральний).

4. Організація навчальної діяльності школяра: створення умов для занять (своя кімната, навчальний куточок), допомога батьків під час вивчення уроків і контроль якості їхнього виконання, наявність додаткової навчальної літератури, персонального комп'ютера.

5. Організація дозвілля школяра: створення умов для відпочинку, проведення часу з друзями, наявність домашньої бібліотеки; вплив батьків на вибір книг для читання, телепрограм і кінофільмів для перегляду; вибір друзів, гуртків і секцій; контроль за часом і місцем проведення дозвілля.

1. Успішність: загальний рівень успішності класу, рівень успішності учня з окремих предметів, тенденції її зміни, вибірковість у вивченні предметів.

2. Ставлення до навчання: мотивація ставлення до окремих предметів, усвідомленість ставлення до навчання, ставлення до уроків, спізнення на уроки, увага змісту навчання на уроках; систематичність виконання домашніх завдань, ставлення до успіхів і невдач своїх однокласників у навчанні.

3. Рівень дисципліни: обізнаність з правилами поведінки учнів та їхнє виконання, наявність навичок культурної поведінки, організованість учня на уроках і поза ними, ввічливість, акуратність, чемність, повага до старших і менших, взаєморозуміння і повага у взаєминах з учителями і ровесниками.

4. Пізнавальна діяльність: особливості сприймання, спостережливість; особливості пам'яті, її типи; характеристика уваги (стійкість, довільність, зосередженість, співвідношення відтворюючої і творчої уваги); ступінь розвитку образного та абстрактного мислення, рівень розвитку логічного мислення; послідовність у викладенні власних думок, уміння міркувати і робити висновки, самостійність у висновках; ступінь розвитку усної і письмової мови.